drundia

Набору інструкцій x86 уже десь 33 роки, а славний GCC досі не вміє деякими з них користуватись як слід. А це означає, що добро (=відкриті проєкти) ще остаточно не перемогло.

Частка й залишок від ділення. Обидві речі можна отримати з однієї інструкції ділення DIV або IDIV (якщо, звісно, збігаються операнди). На практиці потрібно для перетворення цілого числа в текстову репрезентацію (з будь-якою аритметичною базою). Компілюється через одне місце. Постійно ділить по два рази.

Ще одна цікава задача — аритметика по модулю. Власне, стандартні цілі типи її й виконують, з модулем, відповідним кількості використовуваної пам’яті. Тут нам нагодяться передбачені добрим дядьом Інтелом особливості інструкцій множення й ділення, що при множенні n-бітних чисел отримуємо (2n)-бітне, а ділимо (2n)-бітне на n-бітне та отримуємо n-бітну частку і n-бітний залишок. Стандарти C++ — це пів біди, у них пишуть лише про потрібний результат, а не про технічну реалізацію, а от компілятор міг би й додуматись, коли ці особливості треба застосовувати.

Чи то наслідки багатоплатформеності, чи мені треба просто долучитися до вдосконалення ДжіСіСі?

«по гарячим запитанням»
Нашому телебаченню треба шов «Грамотність країни».
Так, я розумію що «правописні» експерименти дуже добре поєднуються з критикою помилок відносно правописонезалежних елементів української граматики.

На «Голосі країни» нарешті додумались, що родовий відмінок від «П’єха» в українській мові — це «П’єхи», а не «П’єхі». Невже українську мову аж настільки не знають?

Знов наші теревенярі вирішили обмежити свою здатність голосувати не особисто. З огляду на те, в якій країні ми живемо (обмеження ж для того, щоб їх обходити), і влучно підібрану назву наших народних обранців, можна припустити щонайменше три ймовірних розвитки подій:

1. Як це завжди буває, далі балачок ув інтерв’ях, новинах і політичних ток-шовах не зайде.
   
2. Політичні партії вестимуть облік довжин пальців своїх членів. Бо ж без довгих пальців на оновленому фортеп’яні грати не вийде.
   
3. Виготовлять спецьяльні пристрої для полегшення гри на нових фортеп’янах. У ліпшому разі їх вироблятимуть в Україні.

І на цю систему вже давно витратили гроші.

Ото сиджу собі й думаю. Яка ж гарна та буква «х», завжди її застосування там де треба, і, що відбувається набагато частіше, там де не треба дає чудову можливість відрізнити щось чуже від чогось свого, рідного.

Так от у мене виникла прецікавенна хідея. А чому б не писати в усіг українськиг словаг тільки букву «г», а букву «х» лише в чужиг словаг — і обов’язково в усіг. Але ж зручно!

Здається, на часі хоча б ради прилічія зробити перший запис, шоб було просто. А потім можна почати щось писати.